З благословення настоятеля Свято-Казанської парафії м. Здолбунова прот. Юрія Шевчука та трудами прот. Рустіка Мельничука відбулася паломницька поїздка прихожан Свято-Тетянинського храму до Святогірської лаври.
Паломництво розпочалось 4 травня о 22 год. молебнем за подорожуючих, після чого з Божою допомогою вирушили в дорогу.
Першою зупинкою на нашому шляху був Красногірський Покровський жіночий монастир, розташований на невеликому пагорбі поблизу м.Золотоноші Черкаської області.
Помолившись на божественній Літургії та поклонившись головним святиням монастиря, іконам Богородиці «Корецька» та «Дубенська», паломники були запрошені насельницями на трапезу.
Назви ікон Пресвятої Богородиці не пов’язані з назвами міст нашої області, як ми спочатку подумали. Ікона Богородиці «Корецька» була вирізана на корі дерева, а ікона Божої Матері, названа “Дубенською”, так як знайдена була на дубі.
З особливою любов’ю в обителі шанують Святителя Софронія Іркутського, видатного подвижника благочестя, постриженика і насельника Красногірського монастиря.
Наступним місцем нашого паломництва став Свято-Михайлівський кафедральний собор міста Черкаси. Найбільше вразив нас собор своїми розмірами, адже він є найвищим православним храмом України, тут одночасно можуть молитись 12 тисяч вірян.
Попри свій молодий вік, собор має власну святиню – мощі преподобного мученика Макарія Канівського, якого татарські завойовники закатували до смерті під час облоги Києва. Прочитавши акафіст преподобномученику Макарію та приклонившись до його святих молей, паломники повернулись до Красногірського монастиря на ночівлю.
Наступного дня, після ранкових молитв, ми попрямували до Різдва Богородиці Козельщанського жіночого монастиря Полтавської єпархії.
У центрі обителі, серед широкого і відкритого сонцю скверу, піднімається величний багатобанний собор Різдва Пресвятої Богородиці, навкруги якого знаходяться монастирські корпуси з теплим храмом Преображення Господнього. Після розрухи і запустіння в радянські часи собор реставрується. Хоч немає тут італійського мармору, золотом писаних ікон та розкішного розпису 19 століття , благодать Божа зігріває душу. Велич намолених віками стін підносить до небес молитву перед чудотворним образом Козельщанської ікони Божої Матері, яка стала символом зцілення і Божого всепрощення для християн усього світу, так як в ній основана велика сила і мудрість, яка дарує віру та істинну благодать. Окрилені молитвою перед образом Божої Матері та благословінням матушки-ігумені, ми попрямували до Харкова.
У центрі Харкова знаходиться велична будівля собору на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Саме цей храм вразив нас вишуканою архітектурою. Однозначно, Благовіщенський собор – яскрава духовна перлина у намисті архітектури Харкова. Для вірян Благовіщенський собор сьогодні є особливим, адже тут знаходяться мощі святого Мелетія, святителя Афанасія Сидячого та священномученика Олександра. До них і підносили святі молитви наші паломники .
До Свято-Успенської Святогорської лаври ми прибули напередодні свята Великомученика Георгія Побідоносця, якому молились ми на вечірньому богослужінні та на ранній Літургії.
Монастир розташований на високому крейдяному правому березі Сіверського Дінця . Окрім наземних будівель, має крейдяні печери, по яких ми піднялись у печерний храм преподобного Олексія, чоловіка Божого, та в церкву святителя Миколая на Святій Скелі.
Високо в Святих горах розташований скит Всіх святих з дерев’яними храмами , зведеними за традиціями 16-17 століть, де монахів підтримують два крила- молитва і труд.
У лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна, затворника Святогірского.
Чудотворна ікона Божої Матері – головна святиня Святогірської обителі, перед якою ми щиро помолились після сповіді і прийняття Святих Христових Таїн, принесла в наші душі благодать і тишу, мир і любов. Лавра – це те місце, де забувається втома, проблеми, біль… Дякуємо Господу, що мали можливість побувати у Святій обителі.
Ще одну святиню зустріли ми на своєму шляху в місті Ізюмі Харківської області – храм Піщанської Божої матері зі святим храмовим джерелом.
Після поїздки до Святих гір приходить розуміння того, що ви потрапили в неймовірне місце. Спокійно, красиво, благоговійно… Ріка, гори, церковні золоті бані – тут ти відпочинеш душею. А побачивши Свято-Успенську лавру, відчуваєш присутність Бога. Він навколо тебе, ти зрозумієш це по тому, як на серці стає спокійно, думки втихомирюються, душа радіє і знаходяться слова, щоб звернутися до Нього і відчути полегшення.
Храни нас усіх Бог!!!
Р.Б. Марія, Людмила
(392)
