За вікном грудень і Різдвяний піст. На вулиці поскрипує мороз і під світлом місяця злегка поблискує сніг. Тихо. Чарівно. Очікування дива. Скоро прийде Миколай…
19 грудня православні християни відзначають свято одного з найулюбленіших угодників Божих – Чудотворця Миколая. Особливо трепетно до цього дня готуються діти, зі щирою і справжньою вірою в диво пишуть листи і чекають приходу Святого.
Маленькі парафіяни Свято-Тетянинського храму також чекали приходу Чудотворця, підготувавши вірші і пісні на честь святого і продемонструвавши їх своїм батькам і бабусям з дідусями ще у неділю, напередодні свята. І Миколай таки завітав, правда, не особисто, а передавши побажання і подарунки дітям настоятелем храму протоієреєм Юрієм Шевчуком. Скільки радості світилося в юних очах, коли малята слухали розповідь про угодника Божого від отця Юрія. У такі моменти по-доброму заздриш дітям, які з чистим серцем і абсолютною вірою чекають чудес. Як жаль, що, стаючи дорослими, ми втрачаємо це вміння.
Згасає ніч. Опівнічна зірниця опустилася за обрій. Наближається світанок. Усі люди тихо сплять, чекаючи ранкового пробудження. І лише Святий Миколай мандрує світом, розносячи дари усім тим, хто їх по-справжньому заслужив: чи добрим серцем, чи милосердям, чи просто щирою дитячою вірою в диво.
Будьмо, як діти. Залишаймо наші серця до останнього подиху чистими і сповненими віри. І тоді Чудотворець почує кожного з нас.
“Величаємо тебе, святителю отче Миколаю, і шануємо святу пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого”
(231)