Тихою ходою осіннього вітру і ледь чутним шелестом золотого листя непомітно до нас прийшло свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято є одним із найбільш улюблених і шанованих у нашого народу і нерозривно пов’язане з історією нашої держави ще з часів козацтва. Саме воно засвідчує нам безмежну любов Божої Матері. Це воно знаменує те, що саме наша свята Заступниця завжди готова прийти і розкрити над нами свій святий омофор. Це воно стверджує віру в божественний захист і покров Пречистої Діви у миті повної зневіри і розпачу. Це свято Молитви, адже в цей день здається, що навіть тонесенька павутинка бабиного літа бринить псалмою до Богоматері. Це свято, яке просто нагадує про Богоприсутність у нашому світі.
Пресвята Богородице! У дні нашої розпуки і печалі не залиши нас. У дні скорботи і суму утішай Своєю Любов’ю. І тоді, коли здаватиметься, що весь світ відвернувся, прийми нас під Свій святий покров. Пречиста Маріє, навіть тоді, коли все людство відповідатиме мовчанкою на наші прохання, почуй і захисти, адже Ти – наша надія і Матір.
«Покрий нас святим Твоїм омофором і позбав нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, про спасіння душ наших».
Олеся Дученко
(152)
