Суботнього вечора в післясвято Миколая Чудотворця в Тетянинському храмі було людно. Тихо горіла свіча біля ікони святителя, стояли вербові різочки в куточку біля сцени і з-за колони виглядав дивний мішок, наповнений до самого верху. За ширмою шепотіли діти, заглядаючи через щілинки в зал, де зібралося багато людей – найближчих і найдорожчих, для яких діти підготували невеликий концерт до дня пам’яті улюбленого святого.
Святий Миколай – як добрий батько, який завжди готовий прийти на допомогу. Саме тому на його честь учні недільної школи разом зі своїми вчителями підготували неймовірний концерт з віршами, піснями, а старша група – ще й сценку, у якій прославляється святий і яка вчить добру й милосердю.
…Догорала свіча біля ікони святого Миколая. А сам Чудотворець, здавалося, тихо усміхався, радіючи дзвінкому галасу дітвори. А скільки тепла й радості світилося в щирих і чистих поглядах діток, коли настоятель о. Юрій розповів, що зустрів напередодні святого, який передав їм гостинці (так-так, саме в тому загадковому мішку).
Свято завершилося, але ще довго гріли душу дитячі усмішки і їхні слова про улюбленого святого, який не просто допомагав і допомагає людям у їхніх проханнях, а й відкриває шлях до Бога. Так, він, «світлом благодатним освітлений», через свою жертовну любов до ближнього, показав усім нам взірець того, як треба ставитися до близьких, до тих. хто поруч, адже віра без добрих справ мертва. Саме тому і є слова молитви до святого, у якій ми просимо: «Подай моїй душі просвіту, що освітлює темряву її».
(304)
