Два тисячоліття тому відбулася велика зустріч – старця Симеона та Богоневляти, зустріч зустріч двох світів – Старого і Нового завітів. Ця подія доводить нам, що Боже Слово – істинне, і ніхто не має права його змінювати.
«Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром… “– ці слова ми неодноразово чули на Божественній Літургії. Але чи всі задумувались, що вони означають для нас? Для Симеона зустріч з Богом відбулася, звершилося пророцтво. А чи в житті кожного з нас є така зустріч? Господь прикликає нас до Себе по-різному, аби лишень ми почули і зробили крок до Нього, а ось чи почуємо ми Його і чи прийдемо – то це вже вибір кожного. Але серед мирської суєти і постійних клопотів аби не загубитись, аби не забути, що зустріч із Богом – це і є найвищою метою людської душі.
Нехай же веде кожного з нас ота свічечка Божої любові по земній путі і допоможе не розминутися з Тим, Хто має бути сенсом нашого життя, з Тим, чиє наймення ЛЮБОВ, адже для нас і заради нас Господь послав у грішний світ Свого Сина. І дай, Боже, не розминутися з Ним.
“Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, з миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, світло для навчання язичників і славу народу Твого Ізраїля”
О. Дученко
(159)
