Сьогодні, у другу неділю вересня, ми відзначаємо 15-ту річницю з дня заснування Свято-Казанської парафії.
У дощ і сніг, у спеку і холод, у дні мирні і дні воєнні, під час радості і в тривозі – усі ми, наша православна родино, зустрічаємося разом на Богослужіннях. Навіть не знайомлячись особисто, ми вже при зустрічі на вулиці вітаємося, усміхаємося один одному, кивком голови віддаємо шану своєму брату чи сестрі по вірі.
Так, за ці роки змінилося багато: хтось подорослішав, хтось – постарів, хтось уже відійшов у засвіти, а ще інший привів уже своє дитя до храму. Ці 15 років минули дуже швидко, але ми стали великою справжньою родиною.
Церква – це не стіни. Церква – це перш за все ЛЮДИ, які спішають зранечку до храму, щоб помолитися разом, “соборною молитвою”. Церква – це наше духовенство, наш настоятель, це бабусі на лавочках із паличками і немовлята на руках молоденьких мам. Церква – це і галасливі діти, і поважні чоловіки, це мудрі жінки і тендітні дівчата. Церква – це молитва і Господь, який на її чолі.
Так, Церква – це люди, яких об’єднує молитва і Христос, що є посеред нас. І дуже символічним було те, що саме сьогодні до нашого храму багато молодих мам принесли немовлят до першого Причастя. І тому залишається надія, що ми будемо, що наша парафія існуватиме. Дай, Боже, щоб наша церковна родина примножувалася!
Після Літургії сьогодні відбулася хресна хода навколо храму та було звершено молебень за наших парафіян, за Україну і за наше місто Здолбунів, адже в цей день ми також відзначаємо День міста.
Хай же Господь посилає всім нам свої милості і дарує мир, спокій та многая і благії літа!
(541)
