Благословен, Грядущий в ім’я Господнє! Осанна в вишніх!
Вхід Господній у Єрусалим, Неділя Ваій – одне з найбільших дванадесятих церковних свят. Це свято, у яке згадується подія, що повною мірою розкриває людську мінливу сутність: сьогодні вітають як Месію, а завтра та ж юрба кричатиме «Розіпни!», зробивши вибір на користь злочинця.
Вербна неділя знаменує завершення сорокаденного посту, але водночас спрямовує нас пройти разом з Ісусом той шлях, який Він пройшов до свого розп’яття. І наступний тиждень ми вже не заглиблюємося у свої гріхи, як впродовж сорока днів, а співпереживаємо з нашим Господом, ідемо Хресною дорогою до Голгофи і разом болимо ранами із Христом. І цей період надзвичайно важливий, адже дає нам можливість розуміння тої Жертви, яку приніс Бог заради людства, заради кожного із нас.
Але це буде згодом. Сьогодні ж ми зустрічаємо Ісуса в наших домівках, як і єрусалимляни дві тисячі років тому. І на згадку про цю подію освячується верба замість пальмового листя (ваій). І кладемо ми вербові віти до ніг нашого Спасителя, відчиняючи для Нього наші серця. Осанна в вишніх! Гряди, Господи!
(248)
