“Хресту Твоєму покланяємось, Владико..”
Третя неділя Великого посту має назву Хрестопоклонної, адже напередодні під час Всеношної відбувається винесення Хреста Господнього для поклоніння на середину церкви, де на аналої він залишається аж до п’ятниці.
Ця традиція містить в собі символічне значення. Четвертий тиждень Великого посту є серединою шляху, яким людина йде до духовного вдосконалення, поступово очищуючись і продовжуючи свою ходу до зустрічі з воскреслим Христом під час свята Великодня. А Хрест – як животворне Древо, під яким подорожній має можливість відпочити і набратись сил, щоб продовжити свою путь. Церква надає людям у середині посту Хрест, щоб підтримати і надихнути всіх продовжити нести подвиг молитви і посту.
«Хрест – хранитель вселенної, Хрест – краса Церкви, Хрест – вірним утвердження, Хрест – ангелів слава і демонів поразка»
Ми стоїмо перед Хрестом. Ми вклоняємось йому. У ньому ми бачимо подвиг самого Бога – Того, Хто прийшов на землю і омив своєю божественною кров’ю не тільки древо, а й всі наші гріхи. У ньому ми бачимо зброю проти наших гріхів і всякого зла, як і цар Костянтин, який отримав хрест і сповіщення «Цим переможеш». У ньому – наша надія на спасіння, наша сила. Як писав святий Іоанн Златоуст: «Через Хрест пізнаємо ми Правду Божу, через Хрест єднаємося із Христом та сподобляємося благодаті Святого Духа; через Хрест пізнаємо ми силу любові та навчаємось вмирати за інших…»
Нехай же Хрест Животворний зміцнює наші сили духовні і тілесні, нехай буде опорою і путівником на шляху, щоб кожен з нас зумів подолати дорогу не тільки до свята Воскресіння Господнього, а й до Небесного Єрусалиму, де чекатиме Той, що подарував нам Хрест як надію.
Олеся Дученко
(184)
