Преображення Господнє – свято особливе, адже воно не лише доводить, що Христос – Син Божий, який показує славу Свою, а й свято, яке руйнує існуючі закони науки.
Свято заперечує закони фізики і географії. Чому географії? Тому що сьогодні, як і дві тисячі років тому, під час Богослужіння на свято Преображення на гору Фавор опускається хмарина, оповиваючи всіх присутніх легким туманом. І це в той час, коли, за законами метеорології, на тій території, де знаходиться гора Фавор (Ізраїль), – абсолютна безхмарність у цей літній період .
Це свято нівелює закони фізики, тому що воно підтверджує те, що рух за Господом і назустріч Йому веде вверх (до Бога). “Євангеліє відкриває шлях до Бога як горизонталь” (о. Денис Комаров). І саме цей горизонтальний рух дає можливість піднятися до Нього. Так, ми наближаємося до Небесного Фавору, рухаючись по горизонталі, що є ознакою християнства. Бо до Неба не стрибають, а ідуть. І саме такий постійний рух, хай навіть інколи хаотичний, і дає можливість зустрітися згодом із Ним там, у Небесному Єрусалимі. Дай, Боже…
А ще свято порушує закон людського існування, який доводить, що ніхто не може змінитися. Може. Але тільки з Господом і з власної волі. І ми маємо вибір, чи бути такими, як є, чи “дозволити” собі преобразитися за прикладом Христа. Тож преображення кожному з нас.
А ще нехай апостольська радість, яка супроводжувала подію Преображення Господнього, буде завжди у нашому серці.
“Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши учням Твоїм славу Твою”
(282)
