Вона – чесніша від херувимів і славніша за серафимів.
Вона – Пресвята Богородиця.
Вона – Матір людства і Джерело життя.
Вона Та, яка завжди прийде на допомогу, бо Вона – Всемилостива.
А ще Вона – наші сходинки до небес. Бо саме її життя і подвиг смирення є для нас прикладом для наслідування.
Вона – Пречиста. І саме її успіння, яке ми згадуємо сьогодні, доводить нам вкотре і вкотре, що смерті немає. “У Бога всі живі…” І наша душа – безсмертна.
Є життя. І є надія на ЗУСТРІЧ із Тим, хто назвав Богородицю Матір’ю. Це і має бути метою нашого існування на землі: ЗУСТРІЧ із Богом – із Тим, що і є ЖИТТЯМ.
І, як говориться в тропарі до свята Успіння Пресвятої Богородиці, “…в успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерті душі наші”.
(418)
